ЯК ПЕРЕТВОРИТИ ВІРТУАЛЬНИЙ КЛАС У ОСТРІВЕЦЬ БЕЗПЕКИ ТА СТАБІЛЬНОСТІ 

У часи, сповнені небезпеки та стресу, педагоги можуть створити у своїх класах острівець радості та натхнення. Навіть якщо навчання проходить у дистанційному форматі та подеколи переривається сигналами тривоги.

Зараз для учнів навчання – не обов’язок, а острівець безпеки і стабільності. Психологи радять навіть у ненормальних обставинах продовжувати робити звичні речі: вчитися, читати, дізнаватися щось нове тощо. Це допоможе зменшити напругу та стрес, а отже – зберегти  стабільний психичний стан. І уроки якраз допомагають школярам знайти та відчути стабільність.

Покажіть, що ви – спільнота

Виділіть час для спілкування з учнями не за темою уроку. Наприклад, на початку заняття, коли всі зберуться онлайн, запитайте дітей, як вони себе почувають. Відповіді можуть бути різними: комусь страшно, хтось дуже втомився від поганих новин, у когось апатія, а хтось скаже, що радий, бо може навчатися. 

Також можна трохи помедитувати. Увімкніть спокійну музику та запропонуйте учням спробувати розслабитися, виконати декілька дихальних вправ, помріяти чи навіть трохи помалювати. Це займе буквально п’ять хвилин.

Наприкінці уроку можна розім’ятися – зробити кілька вправ. Для наймолодших можна увімкнути відео із веселою руханкою. 

Якщо ваш урок останній у розкладі, поцікавтеся в дітей, як пройшов їхній день. Що нового вони дізналися, що найбільше зацікавило. Запропонуйте учням описати цей день одним влучним словом.

Такі прості речі об’єднують, демонструють, що вам, дорослій людині, не байдуже, що ви розумієте, що дітям теж складно пристосуватися до нової реальності. 

Діліться одне з одним тим, що відчуваєте

Думок у голові стільки, що стає погано. З вами таке буває? Із дітьми теж. І щоб впоратися з таким станом, необхідно не накопичувати емоції в собі, а виливати. Наприклад, записувати їх. На уроці мови чи літератури запропонуйте учням написати твір про те, що вони відчувають зараз, або про важливі для них речі. Хочеться написати з гумором? Будь ласка! Не обмежуйте та не ставте оцінки, дозвольте школярам бути собою. 

Загалом історії не обов’язково мають бути реалістичними. Учні можуть фантазувати чи взагалі писати зовсім фантастичні історії. Головне – це терапевтичний ефект, який має письмо.

Потім, коли твори будуть готові, діти можуть зачитати їх. Але не варто змушувати! Якщо хтось поки що не готовий ділитися написаним – не страшно. А може бути так, що дитина не проти, аби її твір прозвучав у класі, але не хоче читати самостійно. В такому випадку зач ... Читати далі »